Лоліта

вивчення дорожньої мапи. Я вийшов з авта й почав "колесування", як називала

цю операцiю покiйна Шарлотта. Менi здавалось, що я втрачаю розум.

Замiнивши колесо, ми продовжили нашу фарсову подорож. Пiсля понурого й

цiлком зайвого спуску, дорога стала пiднiматись петлями все вище й вище. В

особливо крутому мiсцi нам довелось плестися за велетною вантажiвкою, яка

допiру обiгнала нас. Вона зараз iз жахливим стогоном повзла вгору по

звивинам дороги, i її неможливо було об'їхати. З її кабiнки випурхнув

шматочок гладкого срiбла - внутрiшня обгортка жувальної гумки - й, полетiвши

назад, припав на мить до нашого переднього скла. Менi спало на думку, що,

якщо я дiйсно з'їжджаю з глузду, може скiнчитись тим, що я вб'ю кого-небудь.

На всяк випадок (сказав той Гумберт, що сидiв на сушi, тому Гумбертовi,

котрий плескався бозна-де) добре б дещо пiдготувати - наприклад, перетягнути

пiстолет з коробки в кишеню, - щоб бути готовим спожити свободу безумства,

коли воно зiйде.

20.

Тим, що я дозволив Лолiтi займатись театральною дiяльнiстю, я дав їй

змогу (закоханий бовдур) навчитись усiм вивертам зради. Як тепер

з'ясувалось, справа не обмежувалась готовими вiдповiдями на такi запитання,

як: що являє собою основний конфлiкт в "Геддi Габлер"; або: в яких сценах

"Любовi пiд Iльмами" вкрай зростає дiя; або: з чого складається переважний