Лоліта

"Мерi чи Дженнi?"

"Нi - Доллi, як я".

"Значить, безвихiдь (дзеркало, об яке розбиваєш нiс). Гаразд. Спробуємо

зараз iнакше. Тебе не було двадцять вiсiм хвилин. Що робили обидвi Доллi?"

"Ми зайшли до молочного бару".

"Й ви замовили там - ?"

"Ах, просто по кока-колi".

"Дивись, Доллi! Ми, знаєш, можемо перевiрити".

"В усякому разi, вона випила кока-колу, а я - склянку води!"

"Гаразд. Це он там, може?"

"Ну, так".

"Гаразд. Пiдемо. Допитаємо сифонника".

"Пожди трохи. Я не певна, це можливо було трохи далi - в-сам-раз за

рогом".

"Байдуже. Зайдемо наразi сюди. Заходь, будь ласка. Тепер поглянемо (я

розкрив телефонну книгу, прикрiплену ланцюгом до пюпiтра). Добре-с. Шляхетне

похоронне бюро. Нi, рано. Ах, от: Аптека й молочнi бари: один в Гiрничому

Провулку, iнший - ось цей, аптечний магазин Ларкiна, й ще два. Й це все, що

Уейс, або принаймнi його торговий квартал, може нам запропонувати в сенсi

газованих вод i морозива. Що ж, нам доведеться вiдвiдати їх усi".