Лоліта

повторюваний ландшафт, в iншому - цифри, якi боги ретельно пiдбирають для

того, щоб спричинити значнi для нас подiї: тут Джон завжди спотикнеться; там

завжди розiб'ється серце Дженнi.

Отже, машину мою обслужили, i я вiд'їхав вiд бензоколонок, щоб дати

мiсце розвiзнiй вантажiвцi - й тут зростаючий об'єм її вiдсутностi почав

гнiтити мене в сiрому безлюддi вiтряного дня. Не в перший раз i не в

останнiй зорив я з таким бляклим неспокоєм на нерухомi дрiбницi, якi нiби

дивуються (подiбно дозвiльним селюкам), що потрапили в поле зору

заклопотаного мандрiвника: це темно-зелене вiдро для викидiв, цi густо-чорнi

з бiлим боком шини на продаж, цi жовтi бляшанки з машинним мастилом, цей

рум'яний холодильник з рiзними напоями, цi чотири, п'ять... сiм порожнiх

пляшок в дерев'яних клiтках ящика, вигляд якого нагадував не зовсiм

заповнену хрестословицю, ця комаха, що терпляче лiзе по внутрiшнiй сторонi

вiкна в ремонтнiй конторi... Радiомузика лунала з її вiдкритих дверей, i

через те, що ритм не був синхронiзований з колиханням та iншими рухами

вiтром пожвавленої рослинностi, - робилось враження старого видового фiльму,

який живе власним життям, мiж тим як пiанiно або скрипка йде вслiд за

музичною лiнiєю, що є поза сферою трепiткої квiтки або хитливої гiлки.

Вiдлуння останнiх ридань Шарлотти безглуздим чином потнуло мене, коли, в

сукнi, колиханiй не в лад з музикою, Лолiта вибiгла з зовсiм нежданого боку.