Лоліта

надто апатично вона заробляла свої три копiйки (а потiм три п'ятаки) щодня,

а iнодi вмiла жорстоко торгуватись, якщо було в її владi вiдмовити менi в

деяких особливого роду руйнуючих життя, дивних, повiльних, райських отрутах,

без яких я не мiг прожити бiльше кiлькох днiв поспiль i якi, через корiнну

сутнiсть невимовної знемоги, я не мiг здобути ґвалтом. Добре враховуючи

магiю й могутнiсть свого м'якого рота, вона вхитрилась - за один навчальний

рiк! - збiльшити премiю за цю позначену послугу до трьох ба навiть чотирьох

доларiв! О читачу! Не смiйся, уявляючи мене, на дибi крайньої насолоди,

дзвiнко видiляючого гривеники, чвертки, й навiть великi срiбнi долари, як

така собi вивертаюча багатство, судомно-дзенькiтлива й цiлком знетямлена

машина; а втiм, нахилена над епiлептиком, байдужа винуватиця його шаленої

нестями мiцно стискала жменю монет в кулачку, - який я потiм все'дно

розтуляв сильними нiгтями, якщо, однак, вона не встигала втекти й де-небудь

заховати награбоване. Й цiлком так само, як ледь не кожного другого дня я

повiльно об'їжджав шкiльний район i вилiзав з авта, щоб, ледве пересуваючи

ноги, зазирати в молочнi бари й вдивлятись в iмлистi прогони алей,

наслухуючи вже далекий дiвочий смiх мiж ударами серця й шелестом листопада,

цiлком так само, я, бувало, обшукував її кiмнату, проглядаючи розiрванi

папiрцi у гарному смiтниковому кошику з намальованими ружами, й глядiв пiд

перину дiвочої постелi, яку я сам щойно склав. Раз я знайшов вiсiм доларових