Лоліта

повторенням уроку, iнодi вiдсуваючи волосся з лоба, або складаючи на грудях

руки й наступаючи носком однiєї ноги на пiд'єм другої, або легко опустивши

руки на свої ще хлопчаковi стегна, i я йшов перевiрити, чи скiнчили нарештi

клятi мотельнi покоївки прибирати наш котедж; пересвiдчившись в цьому, я на

прощання лагiдно кивав головою сором'язнiй, чорноволосiй дiвчинцi - пажевi

моєї принцеси - й, батькiвським жестом глибоко запустивши пальцi в кучерi

Лолiтоньки, а за тим нiжно, але мiцно охопивши її за шию, вiв мою норовливу

дитинку в наш вiдлюдний домик для швидкого сполучання перед обiдом.

"Чия це кiшка так подряпала вас, бiдного?" скрикувала стигла, м'язиста,

красива жiнка - вiдразливого для мене типу, з тих, яким я надто завжди

подобався - звертаючись до мене за табль-д'отом в "великому домi" пiд час

обiду, пiсля якого мали початись обiцянi Лолiтi танцi. Ось чому я старався

триматись подалi вiд людей, мiж тим як Лолiта, навпаки, робила все можливе,

щоби втягнути в свою орбiту найбiльше число потенцiйних свiдкiв.

Вона, образно кажучи, вихляла хвостиком - i навiть всiм своїм маленьким

задом, як це роблять сучки - коли, було, нас допадав ощирений незнайомець i

починав бадьору розмову, виходячи з порiвняння географiчних даних на

номерних знаках наших машин: "Далеко ж ви заїхали!" Допитливi батьки,

бажаючi викачати з Лолiти що-небудь про мене, запрошували її пiти з їх

дiтьми в кiно, та я завжди за її вiдмовлявся. Ми кiлька разiв ледь не