Лоліта

tordre в повторних снах протягом багатьох ночей...

Я спробував навчити її грати в тенiс, щоби мати з нею бiльше спiльних

забав; та хоч я свого часу грав досконало, вчителем я постав безталанним;

тому, в Калiфорнiї, я наполiг, щоб вона взяла деяке число коштовних урокiв у

знаного колишнього чемпiона, довгастого, морщинястого старика з цiлим

гаремом м'ячикових хлопчикiв. Поза майданчиком вiн здавався страхiтливим

розваллям, та iнодi пiдчас уроку, коли для продляння обмiну, вiн дозволяв

собi удар, чистий як кактусова квiтка, й зi струнним подзвiнням повертав

м'яч ученицi, ця божественна сумiш нiжної точностi i державної сили

нагадували менi, що тридцять рокiв тому, в Канн, я бачив, як саме вiн в пух

розбив великого Горбера! До того, як вона стала займатися з ним, я думав, що

вона нiколи не навчиться грати. На якомусь готельному майданчику я був

тренував мою бездарну дiвчинку, - й передi мною були тi далекi днi, коли при

сильному жаркому вiтрi, в вихорi пилу, в туманi дивної втоми, я давав м'яч

за м'ячем веселiй, невиннiй, субтильнiй Аннабеллi (блиск браслетки,

плiсирована спiдничка, чорна бархатка вколо чола). Кожне моє слово, кожна

настiйлива рада лише заглиблювали похмуру злiсть Лолiти. Дивно сказати, мимо

наших вправ вона вподобала, принаймнi до приїзду в Калiфорнiю - безформний

перешльоп (та безкiнечнi пошуки м'ячiв), з тоненькою, слабенькою, та на

подив гарненькою - в стилi ange gauche - однолiтницею. В якостi глядача,