Лоліта

прищикiв на обличчi", Лолiта, я радий сказати, ставилась до мозку й

поводження Чарлi з величезним презирством. Додам вiд себе - що цей блудливий

лайдачко не збудив, а мабуть, навпаки заголомшив у нiй жiнку, дарма що була

така "забавнiсть".

Було вже близько десятої ранку. Вщухла пристрасть, i жахливе

усвiдомлення лиха спало на мене, як попiл, заохочуване буденною реальнiстю

млистого, невралгiчного дня, вiд якого нило в скронях. Брунатна, голявенька

Лолiта, звернена вузькими бiлими сiдницями до мене, обличчям до дверного

дзеркала, стояла, впершись руками в боки й широко розставивши ноги (в нових

нiчних туфлях, оторочених котячим хутром), i крiзь навислi локони морщила

нiс перед похмурим склом. З коридору неслися гулькаючi голоси чорношкiрих

прибиральниць, i трохи пiзнiше було зроблено вкрадливу спробу, перервану

моїм громовим покриком, прочинити дверi в наш номер. Я звелiв Лолiтi

вiдправитись у ванну й добряче намилитись пiд душем, якого вона вельми

потребувала. Постiль була в неймовiрному безладi, й уся в картопляних

чiпсах. Дiвчинка примiряла платтячко з синьої вовни, потiм iнше, складене з

блузки без рукавiв i розвiйної, картатої спiдницi, та перше видалось їй

малим, а iнше - великим; коли ж я став просити її поквапитись (становище

починало мене непокоїти), вона злостиво жбурнула мої любi дарунки в закут, i

зодягла вчорашню сукню. Нарештi, вона була готова; я зрядив її наостанок