Лоліта

свiту пiдлiткiв, невiдомого дорослим. Як учиняють дорослi, щоб мати дiтей,

це анi трiшки її не займало. Берлом мого життя Лолiта орудила надзвичай

енергiйно й дiловито, як наче це був нечутливий прилад, нiяк зi мною не

пов'язаний. Їй, звiсно, кортiло оголомшити мене молодецькими витiвками

малолiтньої шпани, та вона була не зовсiм готова до деяких розходжень мiж

дитячим розмiром i моїм. Тiльки самолюбство не дозволяло їй кинути почате,

адже я в дикому своєму становищi, удавав iз себе безнадiйного дурня i давав

їй самiй трудитись - принаймнi поки ще мiг зносити своє невтручання. Та все

це, власне, не стосується справи; я не цiкавлюсь статевими питаннями. Всякий

може сам уявити собi тi чи iншi прояви нашого тваринного життя. Iнший,

великий подвиг надить мене: визначити раз назавше згубний чар нiмфеток.

30.

Я маю ступати сторожко. Я маю говорити пошепки. О, ти, заслужений

репортере з кримiнальних справ, ти, старий i поважний судовий приставе, ти,

колись усiма люблений полiцiянте, що сидить нинi в самотньому ув'язненнi (та

скiльки рокiв був оздобою перехрестя бiля школи!), ти, вiдставний професоре,

полохливо животiючий, в котрого отрок служить за читця! Недобре було б,

правда, якби з моєї вини ви безтямно укохалися б у мою Лолiту! Хай би я був

живописець, сталося б так, що директор Спочину Зачарованих Мисливцiв раптом

у лiтню днинку, згубив би розум i доручив менi переробити по-своєму фрески в