Лоліта

божевiльному свiтi, де все дозволено, повiльно охоплювало мене мiрою того,

як я починав добирати, що саме менi подавалось. Я вiдповiв, що не знаю, про

яку гру йдеться, - не знаю, у що вона й Чарлi грали. "Ти хочеш сказати, що

ти нiколи - ?", почала вона, уважно дивлячись на мене з гримасою вiдрази й

недовiри. "Отже, ти нiколи - ?" почала вона знов. Я скористався передихом,

щоб потикатись обличчям у рiзнi нiжнi мiсця. "Заберись", гугняво звизгнула

вона, поспiшно вiдсуваючи брунатне плече з-пiд моїх губ. (У вельми курйозний

спосiб Лолiта вважала - i продовжувала ще довго вважати - всi торкання, крiм

поцiлунку губами й простого статевого акту, або "слинявою романтикою", або

"патологiєю").

"Тобто, ти нiколи", наполягала вона далi (тепер стоячи на колiнах проти

мене), "нiколи не робив цього, коли був хлопчиком?"

"Нiколи", вiдповiв я з повною правдивiстю.

"Чудово", сказала Лолiта, "так подивись, як це робиться".

Я, проте, не стану набридати вченому читачевi детальною розповiддю про

лолiтчину самовпевненiсть. Досить буде сказати, що анi слiду цнотливостi не

вгледiв перекошений спостережник у цiй гарненькiй, ледве сформованiй,

дiвчинцi, котру вкрай розбестили навички сучасних хлопчакiв, спiльне

навчання, шахрайськi iмпрези на кшталт герл-скаутських багать, i подiбне до

цього. Для неї суто механiчна статева дiя була невiд'ємною частиною таємного