Лоліта

нього ковток вiскi. Напруження почало даватися взнаки. Якщо скрипкова струна

може страждати, я страждав, як струна. Однак було б нечемно показати, що я

поспiшаю. Поки я пробирався скрiзь сузiр'я людей, застиглих в одному з кутiв

холу, заслiпливо блиснув магнiй - i вищирений пастор Браддок, двi дами

патронеси з приколотими на грудях неминучими орхiдеями, дiвчинка в бiлому

платтячку, i, найвiрогiднiше, вискаленi зуби Гумберта Гумберта, що

продирався боком мiж зачарованим священиком i цiєю дiвчинкою, яка скидалась

на недолiтню вiдданицю, були ось тут увiчненi, - оскiльки папiр i текст

маленької провiнцiйної газети можуть вважатись вiчними. Бiля лiфта стояла

iнша щебетлива купка. Я знову обрав сходи. Номер 342 знаходився поблизу

iншого, зовнiшнього спуску для рятування на випадок пожежi. Була змога ще

врятуватись - та ключ повернувся в замку, i я вже входив у кiмнату.

29.

Дверi освiтленої ванної були привiдчиненi; крiм того, крiзь жалюзi

сочився скелетоподiбний вiзерунок свiтла зовнiшнiх лiхтарiв; цi схрещуванi

променi пробирались у темряву спальнi й дозволяли розiбратися в наступному

становищi.

Зодягнута в одну зi своїх старих нiчних сорочок, моя Лолiта лежала на

боцi, спиною на мене, посеред двоспального лiжка. Її просвiчуване крiзь

легку тканину тiло й голi члени становили короткий зиґзаґ. Вона пiдклала пiд