"Ну - я брала дiяльну участь у таборовому життi".
"Ensuitе?"
"Ансуїт, мене вчили жити груповим життям, щасливим та повним життям, i
при цьому розвивати власну гармонiйну особистiсть. Словом, бути цяцiнькою".
"Так, я бачив щось подiбне в вашiй брошурцi."
"Ми полюбляли спiвати хорових пiсень бiля великого камiна чи пiд
паскудним зоряним небом, i звучання власного щастя кожної з нас зливалось iз
голосом групи."
"У тебе чудова пам'ять на цитати, Ло, та я просив би тебе утриматись
вiд лайливих словечок".
"Герл-скаутське гасло", вела далi Лолiта в захватi, "це також i моє
гасло. Я наповнюю життя достойними справами, як, наприклад - нi, лiпше без
прикладiв. Мiй обов'язок бути корисною. Я друг усiх тварин чоловiчої статi.
Я виконую їхнi примхи. Маю завжди добрий настрiй. Ось проїхало це полiцiйне
авто. Я заощадлива, й завжди грiшу думкою, словом i вчинком."
"Тепер сподiюсь, це все, моє дотепне малятко".
"Так, усе. Втiм, постривай-бо. От iще що: ми пекли пироги на сонячнiй
плитi з рефлектором. Правда, цiкаво?"
"Звiсно, цiкаво".
"За цей час ми вимили розбiльйон тарiлок. "Розбiльйон" - це значить
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лоліта» автора Набоков Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 177. Приємного читання.