Лоліта

домовився з пупенмайстром, зокрема тому що величезний трiскiт кожного

мiнiатюрного удару запiзнював по вiдношенню до його зорового втiлення.

Коротка ясно-пiщана смужка "нашого" пляжу - вiд якого ми тепер дещо

вiддалились, дiставшись глибокої води - бувала пустою в буднi. Нiкого не

було навкруг, окрiм цих двох зосереджено працюючих фiгурок на тому березi,

ще й темно-червоного приватного лiтака, який високо продзинчав i зник у

блакитi неба. Кращої декорацiї не можна було й придумати для швиденького

булькаючого людиновбивства, та ось найтонша пуанта: уживач закону й

водопровiдник перебували в самий раз достатньо близько, щоб бути свiдками

пригоди, й у самий раз достатньо далеко, щоб не роздивитися злочину. Вони

перебували достатньо близько, щоб почути, як розгублений купалець, який

борсається у водi, розпачливо реве, закликаючи на помiч будь-кого, хто би

врятував його потопаючу дружину; й вони були надто далеко, щоб вирiзнити

(якби вони подивились вперед час), що зовсiм не розгублений купалець наразi

скiнчає затоптувати дружину пiд воду. Цiєї стадiї я ще не досяг; я тiльки

хочу пояснити простоту дiї, чiткiсть постановки! Ось-бо, значить, Шарлотта

просувалася вплив з незугарною стараннiстю (була вона вельми посередньою

ундиною), але й не без декотрої врочистої насолоди (бо ж її водяник був бiля

неї); i спостерiгаючи це все з самодостатньою яснiстю майбутнього спомину

(як, знаєте-бо, коли дивишся на речi, прагнучи їх побачити такими, якими їх