Лоліта

цим дамам тонких вiдмiн, згiдно з традицiєю американських об'яв, якi,

використовуючи для своїх цiлей групу школярiв, розподiляють їх за правилами

витонченої расової пропорцiї, а саме завжди вмiщують серед бiлолицьої

дiтлашнi одного - й тiльки одного - проте бо цiлковитого любчика -

круглоокого, шоколадного кольору малюка, майже, та не зовсiм точно посеред

першого ряду парт. Представляючи їй моїх дам, я змушував їх усмiхатись i

погойдуватись - й усi вони, млосна русявка, темпераментна мавринка, рудава

розпусниця, були вишикуванi як на парадi в веселому домi. Чим очевиднiшими й

вульгарнiшими вони менi вдавалися, тим бiльше подобався панi Гумберт мiй

водевiль.

Нiколи в життi я не робив i не вислуховував такої сили визнань.

Вiдвертiсть та немайстернiсть, з якими вона обговорювала те, що називала

своїм "любовним життям", починаючи з перших затяжних поцiлункiв i закiнчуючи

подружньою вiльною боротьбою, являли в моральному сенсi рiзкий контраст до

моєї безпардонної брехнi; та в технiчному сенсi, обидвi серiї були подiбнi,

адже на кожну впливав той самий матерiал (радiомелодрами, психоаналiз,

дешевi романчики), з якого я витягав свої дiючi особи, а вона - свою мову та

стиль. Я неабияк потiшився з декотрих незвичайних статевих причуд, властивих

почтивому Гарольду Гейзу за словами Шарлотти, котра знайшла мiй регiт

непристойним; кажучи ж узагалi, її розкриття душi виявилось таким же