Лоліта

багаторiчною дiяльнiстю. Бiдненька зайнялась усякими речами, вiд яких їй

доводилось ранiш вiдмовлятись, або якi нiколи особливо її не цiкавили, немов

би (щоб протягти цю серiю прустiвських iнтонацiй) тим самим, що я женився на

матерi любої менi дитини, я помiг дружинi вернути собi уповнi юнiсть за

довiренiстю. З самозабуттям типовiшої "молодої ґаздинi", вона заповзялась

"сублiмувати домашнє вогнище". Я напам'ять знав кожну щiлину цього "вогнища"

- знав з того часу як сидячи за столом, я наносив на уявлену мапу Лолiтчин

маршрут через весь дiм; я душею давно вже зрiднився з ним - з його

незугарнiстю й неприбранiстю, й, тепер прямо вiдчував як нещасний щулиться в

передчуттi ванни з екрю та охри i тютюново-рудої замазки, яку Шарлотта

готувала йому. Вона, слава Богу, до цього не дiйшла, проте витратила

величезну кiлькiсть енергiї, миючи штори, навощуючи жалюзi, набуваючи новi

штори й новi жалюзi, повертаючи їх у крамницю, замiщуючи їх iншими й так

далi, як постiйна змiна свiтла й темряви, усмiшки й хмуряви, сумнiву й жалю.

Вона поралась iз кретоном i коленкором; вона змiнювала масть канапи -

священної тiєї канапи, на якiй незабутнього того ранку в менi трiснув,

сповiльненим темпом, каламарчик райського блаженства. Вона розподiляла меблi

й була рада дiзнатись iз трактату про домашнє господарство, що "цiлком

дозволено роз'єднати пару канапових комодикiв i сполученi з ними лампи".

Йдучи за авторкою книжки "Твiй Дiм - це Ти", вона зненавидiла хирлявi