Повелителі мечів

- Зроби мене могутнім, демон! - Уперто повторив Гландит.

- Це не в моїй владі. Але якщо ти наполягаєш, я підкажу, як тобі поступити, щоб домогтися свого. І пам’ятай, герцог Край, що за все

треба платити. Чи готовий ти стати тим, кого ненавидиш лютою ненавистю? - Гландит здригнувся.

- Про що ти?

- Тобі доведеться перетворитися на шефанго, в демона. Колись і я був людиною…

- Я згоден на будь-які умови, тільки б помститися Коруму і його прибічникам!

- Що ж, тоді - інша справа. Хаос дасть тобі силу, про яку ти просиш.

- І моїм денледіссі теж.

- Дуже добре. Вважай, ми домовилися. - Очі Гландита люто заблищали.

- Велику, величезну силу, яка допоможе мені стати непереможним!

- Так не буває. Не можна заткнути вузьке горлечко широкою пробкою. Ти отримаєш таку силу, якою зможеш керувати.

- Я здатний на багато! Я знову знищу вадагські замки, завоюю Лайвм-ан-Еш. За допомогою Хаосу я завоюю весь світ!

- Лір-а-Броду теж допомагав Хаос, - іронічно зауважив демон.

- Мій король був дурнем! Якщо б Лір допоміг мені захопити Корума, то був би живий донині! Я не такий слабак, як Лір-а-Брод!

- Це тебе втішає? - Запитав демон і, не чекаючи відповіді, додав. - От і чудово. А тепер слухай, що треба зробити…

Глава 5

ПОКИНУТЕ МІСТО

Повітряний корабель пролітав над скелястим островом, де колись стояв замок Мойдель. Корум з жалем подивився на попелище, але сильно

не засмутився: зілля Джері все ще туманило його мозок.

Незабаром попереду показалися зелені пагорби Лайвм-ан-Еша. З першого погляду здавалося, що в цій прекрасній країні панує мир і