Повелителі мечів

задихнувся. Потім мережу витрусили, і ми опинилися на волі. Мої товариші по нещастю попливли в різні боки, як ні в чому не бувало, а я

залишився борсатися в морі. Потім я побачив острів і ваш палац, вхопився за уламки човна та…

- Чи не чув ти в Каленвірі про людину на ім’я Гландит-а-Край? - перебив його Белдан. Джері насупився.

- Про герцога Края із захопленням говорили в одній таверні, як про могутнього воїна. Все місто готується до війни, але я так і не

зрозумів, з ким вони збираються воювати. По-моєму, мова йшла про Лайвм-ан-Еш. Війська Лір-а-Брода чекають підкріплень, щоб напасти на

цю країну.

- Підкріплення? - Перепитав Корум. - Чи не з надрагських островів?

- Ні. Здається, з Бро-ан-Мабдена.

- З західного континенту! - Здивовано вигукнула Раліна. - Я й не знала, що там живуть мабдени. Але чому вони хочуть напасти на

Лайвм-ан-Еш?

- Можливо, з тієї ж причини, по якій вони винищили всіх вадагів, - сумно сказав Корум. - Із заздрощів і з ненависті. Ти казала, що твій народ перейняв багато вадагських звичаїв. Цього цілком достатньо, щоб Гландит і йому подібні прагнули вас знищити.

- Ти правий, - погодилася Раліна. - І Лайвм-ан-Еш не знав воєн вже більше ста років. Боюся, там не встигнуть підготуватися до нападу.

Слуга вніс костюм Джері-а-Конела. Вічний мандрівник подякував йому і почав одягатися, знову ні трохи не соромлячись присутніх.

Він одягнув яскраво-блакитну сорочку і червоні панталони, під колір мантії Корума. Пов’язав широкий жовтий пояс навколо талії і

начепив на нього шаблю в піхвах і довгий кинджал.

Сунув ноги в чоботи з м’якої шкіри і обмотав шию шарфом. Темно-блакитний плащ, капелюх (поля якого він старанно розгладив) і мішок

Джері поклав поруч із собою на лаву. Здавалося, він був дуже задоволений собою.

- Поясни мені, друг Корум, якщо порахуєш можливим, що тебе турбує? - запитав він. - Я постараюся допомогти, чим можу.

І Корум, зітхнувши, розповів супутнику героїв про Повелителів Мечів і про П’ятнадцять вимірів, про боротьбу між Законом і Хаосом

і про космічну рівновагу. Джері-а-Конел уважно його слухав, хоча, здавалося, знав усе, про що говорив вадагський принц. Коли Корум