Повелителі мечів

- Повелителі Хаосу? Ніколи не чув, щоб Володарів Мечів називали цим ім’ям.

- І тим не менше вони керують нашими долями. Аріох один з них. Давним-давно відгриміла битва між Законом і Хаосом. Хаос виграв, і його Повелителі стали безроздільно панувати на П’ятнадцяти вимірах, а може, і за їх межами. Кажуть, Закон зазнав повної поразки, Боги його зникли, Космічна Рівновага порушилася, і одна чаша Терезів опустилася до самого кінця. Все тече, все змінюється. Я чув навіть, як хтось стверджував, що колись наша планета була круглою, а не сплюснутою, як зараз.

- Те, що ти мені розповів, я читав в вадагських легендах, - зауважив Корум.

- Знаю. Але вадагська цивілізація (втім, поряд з багатьма іншими) досягла свого розквіту під владою Богів Закону. Саме тому

Повелителі Мечів так ненавидять стародавні раси. І оскільки Великим Богам не дозволено втручатися в справи смертних, вони діють через

мабденів…

- Ти в цьому впевнений? - Ганофакс знизав плечима.

- Я чув багато версій, але ця здається мені найбільш вірогідною.

- Коли ти говориш про Великих Богів, ти маєш на увазі Володарів Мечів?

- І Володарів Закону теж. Крім них існують ще Великі Древні Боги, для яких мільярди вимірювань не більше ніж піщинка на березі моря.

Ганофакс знизав плечима. - Принаймні так мені викладали космологію, коли я навчався на священика. Сам я не можу з упевненістю

стверджувати, що я правий.

Корум насупився. Він подивився вниз і побачив жовто-коричневу пустелю.

Пустеля Друнгазат, в якій не було жодного оазису. З якоїсь примхи долі він дуже швидко опинився поруч з володіннями Валета Мечів.

- А, може, не з примхи?

Спека стояла страшна, нічим було дихати. Пісок пустелі тремтів і мінився під променями розпеченого сонця. Ганофакс облизнув

пересохлі губи.

- Ми наближаємося до Вогняної Землі, принц Корум. Поглянь.

Корум побачив на горизонті тонку світну лінію. Небо палахкотіло блискавицями.

Поступово спека посилювалася. Корум з подивом побачив попереду величезну стіну полум’я, якій, здавалося, не було ні кінця ні краю.