Повелителі мечів

- Ми згоримо живцем, Ганофакс, - м’яко сказав він.

- Схоже на те.

- Невже ніяк не можна повернути?

- Ні. Кожного разу цей змій позбавляє мене від однієї небезпеки і піддає іншій, куди більш страшній.

Стіна полум’я наблизилася, і Корум відчув її гаряче дихання на своєму обличчі. Вогонь ревів і тріщав, спалюючи повітря.

- Це протиприродно! - Задихаючись вигукнув Корум.

- Те ж саме можна сказати про будь-яке чарівництво. Хаос розважається, порушуючи гармонію природи.

- Чари! Я не можу більше про них чути! У цьому немає логіки!

- Ось саме. Повелителі Хаосу - вороги логіки, жонглери Істиною, творці Краси. Напевно Вогненні Землі створені ними з естетичних

міркувань.

Краса, вічно змінювана краса, - єдине, заради чого вони живуть.

- Зловісна краса.

- Для Володарів Мечів не існує таких понять, як добро і зло.

- Спробую змінити їх уявлення про життя, - пробурмотів Корум, витираючи рукавом куртки піт з лиця.

- І тобі не шкода буде знищити красу, яку вони створили?

Корум скоса подивився на Ганофакса. Може, цей дивний мабден був слугою Валета Мечів? І заманив його, Корума, в пастку?

- Досі світ обходився своєю красою, лицар Ганофакс, - спокійно відповів він.

- Ти маєш рацію.

Вогонь тріщав, язики полум’я здіймалися в небо. Під дією розпеченого повітря змій різко піднявся, але його шовкове полотно почало

тліти. Корум не сумнівався, що незабаром воно спалахне і вони впадуть в гігантський багаття, палаюче внизу.