Повелителі мечів

зупинилися.

Мабдени збиралися розбити табір.

Немов зачарований, Корум продовжував спостерігати за ними.

Бородаті воїни розсідлати коней і повели їх на водопій.

Потім дістали з фургонів кухонне начиння, різноманітну їжу і розвели багаття.

Наситившись, вони знову почали передавати з рук в руки бурдюки вина, а напившись до нестями, повалилися на траву. Одні заснули

міцним сном, інші - прийнялися мірятися силами. Дуже часто жартівлива бійка переростала в серйозну, і тоді розлючений воїн хапався за

ніж чи сокиру і текла кров.

Мабден, який віддав наказ про привалі, голосно закричав і, тримаючи міх з вином в одній руці, почав пробиратися між забіяками,

розпихаючи їх ногами. Двоє солдат не звернули на нього ніякої уваги, і мабден тут же вихопив з петлі на поясі важку бронзову сокиру

і з розмаху опустив його на голову одного з забіяк, розкроївши і шолом, і череп. Настала мертва тиша. Корум виразно почув, як вбивця

вимовив:

- Клянуся Собакою, я не потерплю жодних сутичок! Навіщо витрачати сили один на одного? Нам є з ким порозважатися! - І з цими

словами він вказав сокирою на бранців, які в повній знемозі заснули на землі.

Мабдени голосно розсміялися. Вони швидко встали в коло, а декілька воїнів, перерізавши мотузки, підняли полонених на ноги і

стусанами заштовхали їх в центр кола. Нещасні з жахом дивилися на ватажка мабденів, що зупинився прямо перед ними.

- Коли мій загін знищив ваше село, - заявив він, - я попереджав вас, що ми, денледіссі, тільки одних тварюк ненавидимо більше, ніж

шефанго. Ану нагадайте мені, про кого я говорив? - Один із бранців щось прошепотів, потупивши очі, і мабден тут же ступив уперед і обухом сокири підняв йому голову.

- Ти непогано визубрив урок, приятель. А тепер повтори.

Ледве повертаючи язиком, насилу розмикаючи розбиті в кров губи, втупивши незрячий погляд в темніючими небо, бранець крикнув диким