Розділ «Майстер і Маргарита»

— Дайте надтермінову розмову з Ялтою.

«Розумно!» — подумки вигукнув Варенуха.

Та розмова з Ялтою не відбулася. Римський відклав слухавку й сказав:

— Ач на лихо, лінія зіпсувалася.

Видно було, що зіпсування лінії його чомусь найдужче засмутило й навіть примусило замислитися. Подумавши трохи, він знов узявся за слухавку однією рукою, а другою став записувати те, що казав до слухавки:

— Прийміть надблискавку. Вар’єте. Так. Ялта. Кримінальний розшук. Так. «Сьогодні близько половини дванадцяту Лиходєєв розмовляв мною телефоном Москві, крапка. Відтак на службу не з’явився й розшукати його телефоном не можемо, крапка. Почерк потверджую, крапка. Заходи нагляду вказаним артистом вживаю. Фіндиректор Римський».

«Дуже розумно!» — подумав Варенуха, та не встиг він подумати гаразд, як у голові йому промайнули слова: «Глупство! Не може він бути в Ялті!»

Римський тим часом зробив таке: акуратно склав усі одержані телеграми й копію своєї пачкою, пачку вклав до конверта, заклеїв його, написав на ньому декілька слів і вручив його Варенусі, кажучи:

— Негайно, Іване Савелійовичу, особисто відвези. Нехай там розбирають.

«А от це справді розумно!» — подумав Варенуха й сховав конверта до свого портфеля. Потім він ще раз про всяк випадок навертів на телефоні номер Стьопиної квартири, прислухався й радісно й таємничо замигав та заґримасував. Римський витягнув шию.

— Артиста Волянда можна попросити? — улесливо запитав Варенуха.

— Вони зайняті, — відказала слухавка деренькучим голосом, — а хто питає?

— Адміністратор Вар’єте Варенуха[172].

— Іван Савелійович? — радісно скрикнула слухавка. — Страшенно радий чути ваш голос! Як здоров’я ваше?

— Мерсі, — здивовано відповів Варенуха, — а з ким я говорю?

— Помічник, помічник його й перекладач Коров’єв, — тріскотіла слухавка, — увесь до ваших послуг, любий Іване Савелійовичу! Розпоряджайтеся мною, як вам буде завгодно. Отже?

— Пробачте, а що, Степана Богдановича Лиходєєва зараз немає вдома?

— На жаль, немає! Немає! — кричала слухавка. — Поїхав.

— А куди?

— За місто кататися на машині.