спати. Але спочатку треба було все пояснити Ронові й Герміоні, які стільки часу провели разом з
ним і заслуговували знати правду. Він детально переповів їм побачене в ситі спогадів і те, що
було в Забороненому лісі. Приголомшені й захоплені почутим, друзі ще й не почали ділитися
своїми враженнями, як нарешті опинилися там, куди увесь цей час ішли, навіть не
домовляючись.
Гаргуйля, що вартував вхід у директорський кабінет, хтось важким ударом відкинув набік.
Тепер він стояв похилений і очманілий, і Гаррі не був певний, чи той ще спроможний
розрізняти паролі.
* Нам можна зайти? — спитав він гаргуйля.
* Ласкаво прошу, — простогнало одоробло.
Вони перелізли через нього, і Гвинтові сходи, повільно рухаючись, винесли їх нагору
Гаррі поштовхом відчинив двері кабінету.
Він ледве встиг зиркнути на кам’яне сито спогадів — воно стояло на столі, де він його й
залишив — як раптом оглушливий шум змусив його зойкнути і подумати про закляття,
повернення смертежерів і відродження Волдеморта...
Та це був шквал оплесків. З усіх стін йому стоячи аплодували гоґвортські директори й
директорки. Вони махали капелюхами, а дехто й перуками, потискали одне одному руки,
простягаючи їх поза рами картин, танцювали у своїх намальованих кріслах. Діліс Дервент
ридав, не соромлячись сліз, Декстер Фортеск’ю вимахував слуховою трубкою, а Фінеас Ніґелус
вигукував високим пронизливим голосом:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 778. Приємного читання.
TextBook