Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Волдемортова рука затремтіла, стискаючи бузинову паличку, і Гаррі ще міцніше вчепився в

чарівну паличку Драко. Він розумів, що лишалися лічені секунди.

* Ця чарівна паличка не слухається тебе так, як би тобі хотілося, бо ти вбив не того.

Северус Снейп не був справжнім володарем бузинової палички. Він не перемагав Дамблдора.

* Він убив...

* Що з твоїм слухом? Снейп не перемагав Дамблдора! Дамблдорову загибель вони

запланували удвох! Дамблдор мав намір померти нездоланним, останнім справжнім володарем

цієї палички! Якщо все сталося так, як було задумано, то ця паличка втратила свою могуть

одночасно з його смертю, бо ж її ніхто в нього не відвоював!

* Але тоді, Поттере, можна вважати, що Дамблдор сам віддав мені чарівну паличку! —

Волдемортів голос затремтів з лиховісної радості. — Я викрав цю паличку з гробниці її

останнього володаря! Я забрав її всупереч волі її останнього володаря!

* ї могутність належить мені!

* Ти все одно не розумієш, Редле. Володіти паличкою мало! Те, що ти її тримаєш,

користуєшся нею, не означає, що вона твоя. Невже ти не слухав Олівандера? "Чарівна паличка

обирає чаклуна"... Бузинова паличка ще до загибелі Дамблдора визнала свого нового володаря,

хоч він її навіть не торкнувся. Новий володар забрав чарівну паличку в Дамблдора всупереч його

волі, втім, так і не зрозумівши, що він зробив, не здогадавшись, що тепер найнебезпечніша у

світі чарівна паличка служитиме йому...

Волдемортові груди швидко піднімалися й опускалися, і Гаррі відчував, як наближається