Гаррі Поттер і смертельні реліквії

жертву.

* Що буде з твоїми дітьми, коли я тебе вб’ю? — глумилася знавісніла, як і її володар,

Белатриса, відстрибуючи від заклять Молі, що так і танцювали навколо неї. — Коли їхня

мамуся простягне ніжки, як і Фредик?

* Ти... вже... ніколи... не... зачепиш... наших... дітей! — заволала місіс Візлі.

Белатриса засміялася таким самим сміхом, як сміявся її кузен Сіріус перед тим, як упасти

спиною крізь завісу. І Гаррі раптом відчув, що зараз станеться.

Закляття Молі шугонуло під простягнутою Белатрисиною рукою і влучило їй у груди

прямо проти серця.

Зловтішна посмішка застигла на Белатрисинім обличчі, очі вирячились. На крихітну

часточку секунди вона усвідомила, що сталося, і повалилася на підлогу. Юрба заревіла, а

Волдеморт заверещав.

Гаррі розвернувся, наче у сповільнених кадрах. Побачив, як відлетіли Макґонеґел, Кінґслі

і Слизоріг, крутячись і корчачись у повітрі, коли Волдемортова лють через загибель останньої й

найвірнішої прихильниці вибухнула з силою бомби. Волдеморт націлив чарівну паличку прямо

на Молі Візлі.

— Протеґо! — заревів Гаррі — і закляття "щит" розгорнулося посеред зали. Коли

Волдеморт озирнувся, Гаррі нарешті скинув плащ-невидимку.

Шоковані вигуки, радісні крики і зойки:

— Гаррі! ЖИВИЙ! — миттю вщухли. Юрба заклякла зі страху. Запала раптова і всеосяжна