Гаррі Поттер і смертельні реліквії

п-п-помер?..

Геґрід не зміг говорити далі, бо знову залився слізьми. Гаррі було цікаво, скільки кентаврів

спостерігає за їхньою процесією, та він не наважувався розплющити очі. Деякі смертежери,

проходячи, дражнили кентаврів. Трохи згодом Гаррі відчув, що повітря наче посвіжішало, а

отже, вони вийшли на узлісся.

— Стій.

Гаррі подумав, що Геґріда, мабуть, силою змусили виконати Волдемортів наказ, бо він

трохи хитнувся. І раптом війнуло холодом, почулося хрипке дихання дементорів, що чатували

біля крайніх дерев. Вони тепер нічого не могли Гаррі вдіяти. Те, що він вижив, палахкотіло в

ньому талісманом-оберегом, так, ніби батьків олень залишився сторожем його серця.

Хтось пройшов недалеко від Гаррі, і він зрозумів, що то сам Волдеморт, бо за хвилю той

заговорив і його посилений чарами голос загримів над землею, гатячи Гаррі по барабанних

перетинках.

— Гаррі Поттер мертвий. Його вбили, коли він тікав, рятуючи свою шкуру, поки ви тут

гинули заради нього. Ми принесли вам його труп на доказ, що вашого героя не стало.

— Битва закінчилася перемогою. Ви втратили половину бійців. Мої смертежери

переважають вас кількістю, а "хлопцеві, що вижив" настав кінець. Воювати немає сенсу. Усіх,

хто й далі чинитиме опір, чоловіків, жінок чи дітей, буде знищено разом з усіма членами їхніх

родин. Виходьте негайно із замку, падайте переді мною на коліна, і я вас помилую. Ваші батьки

й діти, ваші брати й сестри залишаться живі, я подарую їм прощення, і ви всі долучитеся до мене