Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Лілі, і кинув на підлогу під комод ту, де були Джеймс і Гаррі...

Ще одне видиво: Снейп знову стоїть у директорському кабінеті, а у власний портрет

поспіхом забігає Фінеас Ніґелус.

* Директоре! Вони розбили намет у Діновім лісі! Бруднокровка...

* Не вживай цього слова!

* ...ну, те дівчисько Ґрейнджер назвала це місце, коли відкривала свою сумочку, і я

почув!

* Добре! Дуже добре! — вигукнув портрет Дамблдора з-за директорського крісла. —

Тепер, Северусе, меч! Не забувай, що його можна отримати лише за великої потреби і

справжньої мужності... і він не повинен знати, що його поклав ти! Якщо Волдеморт прочитає

думки Гаррі й довідається, що ти йому допомагаєш...

— Я знаю, — коротко кинув Снейп. Він підійшов до Дамблдорового портрета і потяг його

вбік. Портрет відсунувся, відкривши приховану нішу, з якої він дістав Ґрифіндорів меч.

— Ти й досі не хочеш мені сказати, чому так важливо дати Поттерові цього меча? —

запитав Снейп, накидаючи на мантію дорожній плащ.

— Не хочу, — відповів портрет Дамблдора. — Він знатиме, що з ним робити. І ще,

Северусе, будь дуже обережний, бо вони твою появу можуть сприйняти не дуже люб’язно після

того, що сталося з Джорджем Візлі...

Снейп озирнувся біля самих дверей.

— Не турбуйся, Дамблдоре, — сказав холодно. — У мене є план...