Гаррі Поттер і смертельні реліквії

залишалася в зруйнованому домі. Часточка Лорда Волдеморта живе в самому Гаррі, і саме через

це він наділений здатністю розмовляти зі зміями і має той зв’язок зі свідомістю Лорда

Волдеморта, якого він і досі ще не збагнув. І доки ця часточка душі, про яку не знає й сам

Волдеморт, залишається поєднана з Гаррі й захищена ним, Лорд Волдеморт не може померти.

Здавалось, ніби Гаррі стежить за цими двома чоловіками з кінця довжелезного тунелю, так

далеко були вони від нього й так дивно відлунювали в його вухах їхні голоси.

* Отже, хлопець... хлопець має померти? — незворушно запитав Снейп.

* До того ж, від руки Волдеморта, Северусе. Це дуже суттєво.

Знову запала мовчанка. Тоді Снейп сказав:

* Я думав... усі ці роки... що ми оберігали його заради неї. Заради Лілі.

* Ми оберігали його, бо треба було його навчити, виховати, дати змогу випробувати свою

силу, — пояснив Дамблдор, не розплющуючи очей. — Тим часом зв’язок між ними дедалі

міцнішає, поширюється, наче вірус. Інколи мені здавалося, що він уже й сам це запідозрив.

Якщо я в ньому не помиляюся, він так усе влаштує, що коли вже вирушить назустріч смерті, то

це означатиме і справжній, остаточний, кінець Волдеморта.

Дамблдор розплющив очі. Снейп сидів, охоплений жахом.

— Ти оберігав його життя, щоб він міг померти в належний час?

— Не треба так дивуватися, Северусе. Скільки людей померло в тебе на очах?

— Останнім часом люди помирали тільки тоді, як я не міг їх урятувати, — відповів Снейп і

встав. —Ти мене використав.