Гаррі Поттер і смертельні реліквії

І ось Снейп уже сидить разом з Манданґусом у якійсь незнайомій таверні. Манданґусове

обличчя на диво порожнє, а Снейп зосереджено супиться.

— Ти запропонуєш Орденові Фенікса скористатися приманками. Багатозільна настійка.

Поттери-двійники. Тільки це може щось дати. Ти забудеш, що це я тобі запропонував. Подаси

як свою ідею. Зрозумів?

— Зрозумів, — пробурмотів Мандангус з туманними очима...

У наступному видиві темної безхмарної ночі Гаррі летів на мітлі поруч зі Снейпом.

х супроводжували інші смертежери в каптурах, а попереду летіли Люпин з Гаррі, що

насправді був Джорджем... один смертежер випередив Снейпа і підняв чарівну паличку,

цілячись Люпинові у спину...

— Сектумсемпра! — крикнув Снейп.

Але закляття, скероване на смертежерову руку з чарівною паличкою, пролетіло повз ціль і

влучило в Джорджа...

А далі — Снейп стоїть навколішки у Сіріусовій кімнаті. Сльози крапають з кінчика його

гачкуватого носа, а він читає старого листа Лілі. На другій сторінці було всього кілька слів:

товаришував будь-коли з Ґелертом Ґріндельвальдом.

Я особисто думаю, що вона вже починає втрачати глузд!

З великою любов’ю, Лілі

Снейп узяв аркуш, що зберігав підпис Лілі та її любов, і заховав під мантію. Тоді роздер

надвоє фотографію, яку також тримав у руках, залишив собі ту половинку, з якої всміхалася