Гаррі Поттер і смертельні реліквії

— А-а!

Жменька цих бульбочок зачепила плащ над Роновою головою. Липкі зелені корінці

неприродно зависли в повітрі, поки Рон намагався їх струсити.

— Там хтось невидимий! — крикнув смертежер у масці і показав пальцем.

Дін скористався цією єдиною миттю і нокаутував смертежера приголомшливим закляттям.

Дологов спробував помститись, але Парваті влучила в нього закляттям "тілов’яз".

* ПОБІГЛИ! — крикнув Гаррі. Друзі ще тісніше притулилися одне до одного під плащем і,

пригинаючи голови й ковзаючи в калюжах снарґалуфового соку, побігли крізь гущу бійців до

мармурових сходів, що спускалися до вестибюлю.

* Я — Драко Мелфой, я — Драко, я ваш!

На верхньому сходовому майданчику Драко благав у смертежера в масці пощади. Гаррі на

ходу приголомшив смертежера. Мелфой радісно озирнувся, шукаючи свого рятівника, а Рон

врізав йому з-під плаща кулаком по пиці. Спантеличений Мелфой повалився горілиць на

смертежера, з розквашених губів у нього потекла кров.

— Це вже вдруге сьогодні тобі рятують життя, дволикий байстрюче! — крикнув Рон.

І на сходах, і у вестибюлі точилися двобої. Смертежери були скрізь, куди не глянь. Якслі

бився біля вхідних дверей з Флитвіком, а поруч якийсь смертежер у масці зіткнувся в двобої з

Кінґслі. Учні бігали у всіх напрямках, дехто ніс чи волочив поранених побратимів. Гаррі

вистрілив приголомшливим закляттям у смертежера в масці і не влучив, проте ледь не зачепив

Невіла, що несподівано вискочив хтозна-звідки, розмахуючи цілими оберемками Отруйних