Гаррі Поттер і смертельні реліквії

ціла зграя ґоблінів. Гаррі глянув на Рона й Герміону, і побачив, який жах їх охопив.

— Герміоно, — сказав Гаррі, прислухаючись до наростання брязкоту, — мені треба туди

піднятися, щоб її позбутися...

Вона підняла чарівну паличку, навела на Гаррі й прошепотіла:

— Левікорпус.

Підвішений у повітрі за ногу, Гаррі зачепив якісь обладунки, з них почали вилітали копії,

наче розпечені до білого постаті, заповнюючи й так обмежений простір. Рон, Герміона й обидва

ґобліни кричали від болю, бо їх кинуло на інші речі, що теж почали подвоюватися.

Напівзасипані горою розжарених скарбів, вони пручалися й репетували, а Гаррі тим часом таки

підчепив чашу Гафелпаф, пропхнувши лезо меча крізь її ручку.

— Імпервіус! — прохрипіла Герміона, намагаючись захистити себе, Рона й ґоблінів від

розпеченого металу.

Тут пролунав ще жахливіший крик, що примусив Гаррі глянути вниз. Рон і Герміона були

вже по пояс засипані скарбами і намагалися втримати на поверхні Боґрода, а от Ґрипхук уже

геть пропав з очей, хіба що стирчали кінчики його довжелезних пальців.

Гаррі схопив Ґрипхука за ці пальці й потягнув. Укритий пухирями ґоблін помалу вилазив

з-під купи скарбів, виючи, мов пес.

* Ліберакорпус! — крикнув Гаррі і разом з Ґрипхуком гепнувся на гору коштовностей,

що й далі розросталася. Меч вилетів у Гаррі з рук.

* Ловіть! — заволав Гаррі, переборюючи біль від розпеченого металу, а Ґрипхук знову