Гаррі Поттер і смертельні реліквії

сховища розтанули, відкривши велику печеру, заповнену до самої стелі золотими монетами й

чашами, срібними обладунками, шкурами дивовижних істот з довжелезними голками чи з

обвислими крильми. А ще там були настоянки й відвари в коштовних баклагах та череп — ще й

досі в короні.

— Шукаймо, швидко! — гукнув Гаррі, й усі бігцем зайшли у сховище.

Він уже описував Ронові й Герміоні чашу Гафелпаф, проте якщо у сховищі зберігався

інший, невідомий йому горокракс, то він не знав, на що той схожий. Та не встиг він як слід усе

роздивитися, як за спинами в них глухо клацнуло. Знову з’явилися двері, замкнувши їх у

сховищі, а все довкола поглинула суцільна темрява.

— Нічого, Боґрод нас визволить! — сказав Ґрипхук, коли Рон спантеличено зойкнув. — Ви

можете засвітити свої чарівні палички? Та швидше, бо часу обмаль!

— Лумос!

Гаррі обвів засвіченою чарівною паличкою сховище. Заблищало коштовне каміння, і Гаррі

побачив фальшивий Ґрифіндорів меч, що лежав на верхній полиці серед плутанини якихось

ланцюгів. Рон і Герміона теж засвітили чарівні палички і взялися оглядати гори коштовних

предметів.

— Гаррі, невже це?.. А-а!

Герміона закричала від болю, й Гаррі повернув до неї свою чарівну паличку саме вчасно,

щоб побачити, як з її рук випав прикрашений коштовним камінням келих. Та коли він торкнувся

землі, то розколовся на безліч інших келихів, і вже за секунду вся підлога була всіяна