Гаррі Поттер і смертельні реліквії

безглуздішою здавалася думка замаскувати Герміону під Белатрису, та ще й узяти Белатрисину

чарівну паличку, про яку смертежери чудово знали, хто її вкрав...

Гаррі ще не бував так глибоко в підземеллях "Ґрінґотсу". На великій швидкості вони круто

повернули й побачили перед собою водоспад, що з гуркотом падав просто на рейки, і від якого

вже годі було ухилитися. Гаррі почув, як Ґрипхук закричав: — "Ні!" — проте візок не

загальмував, і вони в’їхали у водоспад. Вода залила Гаррі очі й рота, він нічого не бачив і не міг

дихати. Тоді візочок різко наклонився й перевернувся на бік, а всі вони з нього повилітали. Гаррі

почув, як візок вгатився в стіну коридору й розбився вщент, почув, як заверещала Герміона,

відчув, як невагомо летить у повітрі, як плавно й безболісно приземляється на кам’яну долівку.

— 3-закляття "подушка", — пояснила, випльовуючи воду, Герміона, коли Рон допоміг їй

устати. На свій превеликий жах Гаррі побачив, що вона вже перестала бути Белатрисою. Тепер

вона стояла у завеликій мантії, мокра як хлющ і схожа тільки сама на себе. Рон теж став рудий і

безбородий. Вони все це збагнули, дивлячись одне на одного й обмацуючи свої обличчя.

— Злодієпад! — вигукнув Ґрипхук, спинаючись на ноги й озираючи рейки, залиті, як тепер

розумів Гаррі, не просто водою. — Він змиває всі чари, все магічне маскування! Вони вже

знають, що в "Ґрінґотс" пробралися шахраї і запустили увесь можливий захист!

Гаррі бачив, як Герміона перевіряє, чи не загубила вишитої бісером сумочки, і сам

швиденько сягнув рукою під куртку, щоб пересвідчитись, що плащ-невидимка там. Тоді глянув

на Боґрода, що спантеличено махав головою. Злодієпад, видно, змив з нього закляття

"Імперіус".