Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Герміона пропустила Траверса поперед себе, вдаючи, що пояснює Ронові особливості цієї зали.

Ґоблін відкинув монету, буркнув не знати кому: — "Леприконська", — і привітався з

Траверсом. Траверс передав йому малесенький золотий ключик, ґоблін його оглянув і повернув

назад. До стійки підійшла Герміона.

— Мадам Лестранж! — вигукнув ґоблін, явно переляканий. — Та невже! Я... я до ваших

послуг!

— Мені треба зайти в моє сховище, — відповіла Герміона. Старий ґоблін аж відсахнувся.

Гаррі зиркнув навколо. Не тільки Траверс затримався й дивився на них, а й багато інших

ґоблінів покинули роботу й витріщилися на Герміону.

— Ви маєте... посвідчення? — запитав ґоблін.

* Посвідчення? Я... у мене ще ніколи не вимагали посвідчення! — обурилася Герміона.

* Вони знають — прошепотів Ґрипхук Гаррі у вухо. —

* х, мабуть, попередили, що тут буде самозванець!

— Вистачить вашої чарівної палички, мадам, — сказав ґоблін. Він простяг тремтячу руку, і

Гаррі раптом з жахом зрозумів — ґрінґотські ґобліни знали, що Белатрисину чарівну паличку

вкрадено.

— Дій негайно, дій негайно, — зашепотів у вухо Ґрипхук, — закляття "Імперіус"!

Гаррі підняв під плащем глодову чарівну паличку, націлив на старого ґобліна й прошепотів

уперше в житті:

— Імперіо!