— Треба зайти в "Ґрінґотс", — пояснила Герміона.
— На жаль, мені теж, — сказав Траверс. — Гроші, кляті гроші! Без них не прожити, але
мушу зізнатися, мене засмучує необхідність спілкування з нашими довгопалими друзями.
Гаррі відчув, як на мить стислися в нього на шиї Ґрипхукові пальці.
— Ідемо? — Траверс жестом запропонував Герміоні йти далі.
Герміоні хоч-не-хоч довелося простувати з ним звивистою брукованою вуличкою аж туди,
де над маленькими крамничками височів сніжно-білий "Ґрінґотс". Рон плентався поруч, а Гаррі з
Ґрипхуком ішли ззаду.
Ще тільки пильного смертежера їм бракувало! А найгірше було те, що Траверс, який
крокував поруч з, як він гадав, Белатрисою, не давав Гаррі змоги поспілкуватися з Герміоною чи
Роном. Вони аж надто швидко дійшли до мармурових сходів перед великими мідними дверима.
Як і попереджав Ґрипхук, замість одягнутих у лівреї ґоблінів, що зазвичай стояли обабіч входу,
банк тепер охороняли два чаклуни з довгими й тонкими золотими прутиками в руках.
— Ох, зонди для перевірки чесності, — театрально зітхнув Траверс, — грубо... але
ефективно!
Він вийшов на сходи і вклонився чаклунам, а ті провели прутиками по його тілу згори
донизу. Гаррі знав, що ці зонди виявляють маскувальні закляття й приховані магічні об’єкти.
Розуміючи, що має на роздуми не більше, ніж кілька секунд, Гаррі націлився Драковою
паличкою на кожного охоронця по черзі і двічі пробурмотів: — Конфундо!
Траверс, що зазирав крізь мідні двері у вестибюль, не помітив, як легенько здригалися
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 549. Приємного читання.
TextBook