Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Луну й Діна — вони сиділи за столом і пили чай. Усі подивилися на Гаррі, та він лише кивнув їм

головою і вийшов надвір, у сад. Рон і Герміона — за ним. Попереду виднівся червонястий

горбок землі над могилою Добі, і Гаррі пішов до нього, а біль у голові ставав дедалі

нестерпніший. Були потрібні величезні зусилля, щоб заблокувати видіння, але він знав, що

недовго ще йому чинити опір. Дуже скоро він піддасться цим видінням, щоб перевірити, чи

його припущення правильні. Потрібне ще одне невеличке зусилля, щоб усе пояснити Ронові й

Герміоні.

— Ґреґорович володів бузиновою паличкою дуже давно, — сказав він. — Я бачив, як

Відомо-Хто його шукав. А коли знайшов, то виявив, що в Ґреґоровича палички вже нема, її в

нього вкрав Ґріндельвальд. Як Ґріндельвальд довідався, що вона була у Ґреґоровича, я не знаю...

але якщо сам Ґреґорович був такий дурний, що поширював ці чутки, то довідатись було

неважко.

Волдеморт був біля воріт Гоґвортсу. Гаррі бачив, як він там стоїть, і ще бачив ліхтар, що

погойдувався в досвітній темряві щораз ближче.

— І Ґріндельвальд скористався бузиновою паличкою, щоб стати всемогутнім. Та коли він

уже був на вершині своєї могутності, Дамблдор зрозумів, що лише він зможе його зупинити, і

він зіткнувся з Ґріндельвальдом у двобої, переміг його й заволодів бузиновою паличкою.

— Дамблдор заволодів бузиновою паличкою? — здивувався Рон. — А де ж тоді... де вона

зараз?

— У Гоґвортсі, — відповів Гаррі, силкуючись залишатися з ними в садочку на вершині