Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Фред і Джордж повернулись один до одного й сказали в один голос: — Ого... ми ж

однакові!

— Хтозна, чогось мені здається, що я все одно гарніший, — роздивлявся своє

віддзеркалення в чайнику Фред.

* Бе-е, — скривилася Флер, побачивши себе у дверцятах мікрохвильовки, — Білл, не

дивись на мене... я бридка.

* Для тих, у кого одяг став завеликий, я маю менші розміри, — Муді вказав на перший

мішок. — І навпаки. Не забудьте про окуляри, в бічній кишеньці є шість пар. А як одягнетесь, то

в другому мішку знайдете свій багаж.

Справжній Гаррі подумав, що нічого химернішого він ще не бачив — а йому доводилось

бачити чимало дивовиж. Він дивився, як шестеро його двійників нишпорять у мішках,

витягують одяг, надівають окуляри й запихають у мішки свої речі. Хотілось попросити їх

поводитися делікатніше, коли вони почали безцеремонно роздягатися, виставляючи напоказ

його тіло — чого, мабуть, не робили б зі своїм.

* Я знав, що Джіні набрехала про татуювання, — сказав Рон, розглядаючи свої голі

груди.

* Гаррі, в тебе такий жахливий зір, — зітхнула Герміона, нап’ялюючи окуляри.

Одягнувшись, фальшиві Гаррі Поттери взяли з другого мішка по рюкзаку й по совиній

клітці з опудалом полярної сови в кожній.

— Добре, — сказав Муді, коли перед ним нарешті вишикувались семеро екіпірованих