Гаррі Поттер і смертельні реліквії

— Я їх попереджала, що ти так це сприймеш, — трохи зарозуміло сказала Герміона.

— Якщо ви гадаєте, що я дозволю шістьом людям ризикувати життям!..

— ...бо ми ж ризикуємо вперше, — зіронізував Рон.

— Це зовсім інакше — прикидатися мною...

* Та з нас це нікому не подобається, Гаррі, — серйозним тоном сказав Фред. — Ти собі

уяви: щось піде не так — і ми назавжди залишимося худющими рябими очкариками.

Гаррі не засміявся.

— Ви нічого не зможете без моєї допомоги, вам буде потрібне моє волосся.

* То що — наш план провалився? — зітхнув Джордж. — Це ж очевидно, що без твоєї

допомоги ми не дістанемо жодної твоєї волосинки.

* Ну, так, тринадцятеро проти одного типа, якому заборонено користуватися чарами; у

нас нема шансів, — додав Фред.

* Смішно, — скривився Гаррі. — Страшно дотепно.

* Якщо доведеться застосувати силу, так і буде, — прогарчав Муді і його магічне око аж

затремтіло, коли він люто вп’явся ним у Гаррі. — Тут усі повнолітні, Поттере, і всі готові йти на

ризик.

Мандангус знизав плечима й скорчив гримасу. Муді скоса повернув у його бік магічне око.

— Не сперечаймося. Ми тільки час гаємо. Мені потрібне твоє волосся, негайно.

— Та це ж божевілля, нема потреби...

— Нема потреби! — прогарчав Муді. — Коли Відомо-Хто на волі й половина міністерства