Гаррі Поттер і смертельні реліквії

"Вогнеблискавку", а Гедвіжину клітку втис між коліна. Сидіти так було страшенно незручно.

— Артур троха тут побавивси, — Геґрід і не помітив, як незручно влаштувався Гаррі. Він

усівся на мотоцикл, аж той зарипів і загруз на кілька сантиметрів у землю. — Додав

тут на кермі кілька цікавинок. А це осьо була моя задумка.

Він показав товстезним пальцем на фіалкову кнопку біля спідометра.

— Обережно, Геґріде, — застеріг містер Візлі, що стояв неподалік з мітлою. — Я й досі не

знаю, чи доцільно було його встановлювати, і взагалі, ним можна користуватися тільки в

надзвичайних ситуаціях.

— Ну, добре, — сказав Муді. — Усі приготуйтеся. Треба злетіти одночасно, інакше весь

наш хитромудрий задум піде коту під хвіст.

Усі осідлали мітли.

— Тримайся міцно, Роне, — звеліла Тонкс, і Гаррі помітив, що Рон винувато зиркнув на

Люпина, перш ніж обняти її за талію. Геґрід завів мотоцикла. Той заревів, наче дракон, а коляска

завібрувала.

— Удачі всім, — крикнув Муді. — Побачимося за годину в "Барлозі". На рахунок "три".

Раз... два... ТРИ.

Мотоцикл скажено заревів, і Гаррі відчув, як загрозливо нахилилася коляска. Вони стрімко

злітали, очі сльозилися, а вітер здував з чола волосся. Навколо здіймалися вгору мітли, а

неподалік промайнув довжелезний чорний хвіст тестрала. Ноги Гаррі, затиснуті в колясці

Гедвіжиною кліткою та рюкзаком, боліли й почали терпнути. Було так незручно, що він навіть