Гаррі Поттер і смертельні реліквії

"Ґрінґотс"? — договорив за нього Ґрипхук. — Я все пам’ятаю, Гаррі Поттер. Ти навіть серед

ґоблінів дуже відомий.

Гаррі й ґоблін обмінялися оцінюючими поглядами. Гаррін шрам не переставав боліти.

Хотілося якомога скоріше закінчити цю розмову з Ґрипхуком — і водночас він боявся зробити

хибний хід. Поки думав, як краще викласти своє прохання, ґоблін перший порушив тишу.

— Ти поховав ельфа, — несподівано злісно сказав він. — Я бачив тебе з вікна сусідньої

кімнати.

— Так, — підтвердив Гаррі.

Ґрипхук скоса зиркнув на нього зизуватими очима.

— Ти якийсь дивний чаклун, Гаррі Поттер.

* Чому це? — машинально потер шрам Гаррі. — Ти викопав могилу.

* Той що?

Ґрипхук не відповів. Гаррі подумав, що той, мабуть, насміхається, бо він діяв як маґл, проте

його мало обходило, схвалює Ґрипхук поховання Добі чи ні. Він зосередився для атаки.

* Ґрипхук, я хочу попросити...

* А ще ти врятував ґобліна.

* Що?

— Ти забрав мене сюди. Урятував мене.

— Я думаю, ти не шкодуєш? — трохи нетерпляче сказав Гаррі.

* Ні, Гаррі Поттер, — відповів Ґрипхук і накрутив на палець ріденьку чорну борідку, що