Гаррі Поттер і смертельні реліквії

тебе наскрізь!

— Готово!

Гаррі відчув, як злетіли мотузки, а коли озирнувся, потираючи зап’ястя, то побачив, що

Рон кружляє підвалом і придивляється до низенької стелі, шукаючи там люк. Дін із

закривавленим і вкритим синцями обличчям подякував Луні й залишився стояти, здригаючись

усім тілом, а от Ґрипхук сповз додолу приголомшений і дезорієнтований, неначе був напідпитку.

На його темному лиці не було живого місця.

Рон саме намагався роз’явитися без чарівної палички.

— Звідси немає виходу, Роне, — сказала Луна, що спостерігала за його марними зусиллями.

— 3 цього підвалу неможливо втекти. Я спочатку теж намагалася. Містер Олівандер сидить тут

уже довго і перепробував усе, що міг.

Герміона знову закричала. Її крик пронизав Гаррі, завдавши просто фізичного болю. Не

зважаючи на люте сіпання шраму, він теж почав бігати підвалом, обмацуючи невідомо навіщо

стіни й відчуваючи в глибині душі, що все це намарно.

— Що ви ще взяли, що? ВІДПОВІДАЙ! КРУЦІО! Герміонині крики луною відбивалися від

стін нагорі, Рон у підвалі ледь не ридав, гатячи в стіни кулаками, а Гаррі в цілковитому відчаї

схопив Геґрідів капшучок, що висів у нього на шиї, й понишпорив у ньому. Витяг Дамблдорів

снич і потрусив, сподіваючись невідь-чого, однак нічого так і не сталося. Помахав поламаними

половинками чарівної палички з феніксовою пір’їною, але ті не подавали ознак життя. На

підлогу впав уламок дзеркальця, і Гаррі побачив, як заіскрилося в ньому щось яскраво-