Гаррі Поттер і смертельні реліквії

хапунів. — Якщо не маєш сміливості їх порішити, то покинь їх на подвір’ї для мене.

* Не смій говорити з Драко, наче з... — розлючено вигукнула Нарциса, проте Белатриса

заверещала:

— Тихо будь! Циссі, ситуація набагато серйозніша, ніж ти можеш собі уявити! Виникла

дуже серйозна проблема!

Вона стояла, засапавшись, і розглядала руків’я меча. Тоді озирнулася на мовчазних

бранців.

— Якщо це й справді Поттер, його не можна чіпати, — пробурмотіла вона не стільки

іншим, скільки сама собі. — Темний Лорд бажає сам порішити Поттера... але якщо він

довідається... я мушу... я мушу знати...

Вона знову повернулася до сестри.

* Полонених треба завести в підвал, поки я вирішу, що робити!

* Це мій дім, Бело, не наказуй у моєму...

* Виконуй! Ти й не підозрюєш, у якій ми небезпеці! — зарепетувала Белатриса. Видно

було, що вона перелякана до божевілля. З її чарівної палички шугонула тонесенька цівка вогню,

пропаливши дірку в килимі.

Нарциса мить вагалася, а тоді звернулася до вовкулаки.

* Заведи полонених у підвал, Ґрейбек.

* Стривай, — різко зупинила її Белатриса. — Усіх, крім... крім бруднокровки.

Ґрейбек аж закректав від насолоди.