Гаррі Поттер і смертельні реліквії

даючи їй торкнутися мітки. — Я сам його викличу, Бело. Поттера привели в мій дім, тому саме я

вповноважений...

— Ти вповноважений! — глузливо перекривила Белатриса, вириваючи руку з його лещат.

— Ти втратив усі повноваження, Луціусе, коли загубив свою чарівну паличку! Та як ти смієш!

Забери свої лапи!

— Ти до цього не причетна, це ж не ти впіймала хлопця...

* Я прошу вибачити, містере Мелфой, — втрутився Ґрейбек, — але це ми впіймали

Поттера і ми претендуємо на гроші...

* Гроші! — засміялася Белатриса, що виривалася від сестриного чоловіка, а вільною

рукою намацувала в кишені чарівну паличку. — Забирай свої гроші, смердючий стерв’ятник,

навіщо мені ті гроші? Мені б тільки удостоїтися його...

Вона раптом перестала пручатися, її темні очі втупилися в щось таке, чого не бачив Гаррі.

Радіючи її капітуляції, Луціус відштовхнув її руку й закотив рукав собі...

— СТІЙ! — верескнула Белатриса. — Не торкайся, нам усім кінець, якщо Темний Лорд

повернеться зараз!

Луціус заціпенів, тримаючи вказівний палець біля самісінької мітки. Белатриса вийшла з

вузького поля зору Гаррі.

* Що це таке? — почув він її голос.

* Меч, — прокректав хтось із хапунів.

* Дай сюди.