Гаррі Поттер і смертельні реліквії

накладено табу. Ми вже так вирахували кількох членів Ордену. Але побачимо. Зв’яжіть їх разом

з іншими двома затриманими!

Хтось схопив Гаррі за волосся, поволік, примусив сісти, прив’язав спиною до інших спин.

Гаррі усе ще був напівсліпий і майже нічого не бачив набряклими очима. Коли чоловік, що його

зв’язував, відійшов, Гаррі зашепотів до інших бранців.

— Хтось має чарівну паличку?

* Ні, — озвалися Рон і Герміона по обидва боки від нього.

* Це все я винен. Я назвав його ім’я, пробачте мені...

* Гаррі?

Це був новий, хоч і знайомий голос, а пролунав він у Гаррі за спиною, ліворуч від

Герміони.

— Дін?

* Це ти! Якщо вони з’ясують, кого піймали!.. Це хапуни, вони шукають таких, як ми,

школярів і видають їх за гроші...

* Непоганий улов для одного вечора, — почулося Ґрейбекове гарчання. Повз Гаррі

прогупали підбиті цвяхами черевики, а в наметі знову щось загуркотіло. — Бруднокровка,

ґоблін-утікач і три прогульники. Скабіоре, ти вже перевірив їхні прізвища у списку? — проревів

він.

— Ага. Нема там Вернона Дадлі, Ґрейбек.

— Цікаво, — вишкірився Ґрейбек. — Це цікаво.