Гаррі Поттер і смертельні реліквії

сам не бруднокровець. І нарешті, твоя юна гарненька подружка... — Він це сказав так

пожадливо, що в Гаррі мороз пройшов по спині.

— Не спіши, Ґрейбек, — застеріг Скабіор, а інші загиготіли.

* Ой, та я ще не кусаю. Ану, чи пригадає вона своє ім’я швидше за Барні. Ти хто,

симпатюля?

* Пенелопа Клірвотер, — відповіла Герміона. Голос її, хоч і повний жаху, звучав

переконливо.

* Який твій Кровний статус?

* Напівкровна, — сказала Герміона.

— Легко перевірити, — втрутився Скабіор. — Але, судячи з вигляду, уся ця шпана ще мала

б ходити в Гоґвортс...

— Ми по’инули ш’олу, — пояснив Рон.

— Покинули, рудий? — перепитав Скабіор. — І що, надумали піти в турпохід? І так собі,

для хохми, назвати ім’я Темного Лорда?

* Не ’ля ’охми, — заперечив Рон. — Випа’ково.

* Випадково? — Усі аж зігнулися з реготу.

— А ти знаєш, Візлі, де полюбляють називати ім’я Темного Лорда? — прогарчав Ґрейбек.

— В Ордені Фенікса. Ці слова щось для тебе означають?

— Ні.

— А вони там не виявляють належної пошани до Темного Лорда, тому на це ім’я