Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Перед тим, як піти, я їм трошки помстився, — сказав англійською Ґрипхук.

* Людино добра... тобто, ґобліне добрий, — квапливо виправився Тед. — Ти часом не

замкнув якогось смертежера в старому наднадійному сейфі?

* Якби замкнув, то навіть меч не допоміг би йому вибратися, — відповів Ґрипхук. Ґорнук

знову реготнув, і навіть Дерк ледь-ледь засміявся.

* Ми з Діном усе одно нічого не збагнули, — сказав Тед.

* Северус Снейп теж не збагнув, — вишкірився Ґрипхук, і обидва ґобліни вибухнули

лиховісним реготом.

У наметі Гаррі аж задихався від хвилювання. Вони з Герміоною перезиралися й слухали

затамувавши подих.

— Ти що, Тед, про це не чув? — здивувався Дерк. — Про дітлахів, які намагалися

викрасти меч Ґрифіндора зі Снейпового кабінету в Гоґвортсі?

Наче електричний струм пронизав Гаррі, бренькнувши кожнісіньким нервом, і він закляк

на місці.

* Нічого такого не чув, — зізнався Тед. — Про це ж не писали у "Віщуні"?

* Навряд, — пирхнув Дерк. — Мені сказав Ґрипхук, а він чув од Білла Візлі, котрий

працює в банку. Серед тих, хто пробував свиснути меча, була й молодша Біллова сестра.

Гаррі зиркнув на Герміону й Рона — вони вчепилися за видовжені вуха, наче за рятувальні

круги.

— Вони проникли в Снейпів кабінет і розбили скляну шафку, в якій він зберігав меч.