Гаррі Поттер і смертельні реліквії

бажанню. Адже він, зрештою, як зненацька пригадав Гаррі, теж колись зустрічався з Джіні.

* То що сталося з Джіні та з іншими? З тими, хто намагався вкрасти меч?

* О, їх покарали, і то жорстоко, — байдуже відповів Ґрипхук.

* Але ж вони цілі? — відразу запитав Тед. — Бо з тих бідних Візлі уже вистачить

поранених дітей.

* Настільки мені відомо, серйозних травм у них нема, — відповів Ґрипхук.

* То їм ще пощастило, — додав Тед. — Знаючи Снейпа, можна радіти, що вони взагалі

залишилися живі.

* То ти віриш, Тед, у ту історію? — поцікавився Дерк. — Віриш, що Снейп убив

Дамблдора?

* Звичайно, що вірю, — здивувався Тед. — Чи ти хочеш мене переконати, що до цього

причетний Гаррі?

* Хтозна, у що в наші дні можна вірити, — пробурмотів Дерк.

* Я знаю Гаррі Поттера, — сказав Дін. — І я вважаю, що він справжній той... "Обранець",

чи як там його називають.

— Так, синку, багато хто хотів би вірити, що так воно і є, — зітхнув Дерк, — і я не виняток.

Тільки де ж він? Схоже, що просто втік. Якби він знав щось таке, чого ми не знаємо, або був

якийсь такий особливий, то він би зараз боровся, збирав би сили опору, а не ховався хтозна-де.

Знаєш, "Віщун" таки дав добрі публікації проти нього...

— "Віщун"? — глузливо скривився Тед. — Не дивно, Дерк, що ти віриш у всілякі