пальцями, потім вдався до чарів, якими Герміона відчинила двері Регулусової спальні. Не
допомогло. Знову віддав медальйон Ронові й Герміоні, і ті теж перепробували все, що знали — і
теж безуспішно.
* А ви це відчуваєте? — запитав приглушеним голосом Рон, стискаючи медальйон у
кулаці.
* Що?
Рон передав горокракс Гаррі.
Минуло кілька секунд, і Гаррі зрозумів, що мав на увазі Рон. Це пульсувала в жилах його
власна кров чи все ж таки билося щось у самому медальйоні, неначе крихітне металеве серце?
— І що нам з ним робити? — запитала Герміона.
— Тримати в надійному місці, поки не придумаємо, як його знищити, — відповів Гаррі і,
хоч дуже й не хотів, повісив ланцюжок з медальйоном на шию, заховавши на грудях під
мантією, де той собі й похитувався поряд з капшучком, подарованим Геґрідом.
— Думаю, треба по черзі вартувати біля намету, — звернувся він до Герміони, а тоді встав
і потягся. — І ще треба буде подумати про їжу. А ти лежи, — звелів він Ронові, коли той
спробував сісти й бридкувато позеленів.
Гаррі й Герміона обережно встановили на столику стереоскоп, подарований Герміоною на
Гаррін день народження, і до вечора почергово стояли на варті. Стереоскоп, одначе, цілісінький
день перебував у мовчазному й нерухомому стані, і взагалі, можливо, завдяки закляттям-
оберегам та маґлонепроникним чарам, що їх Герміона встановила навколо намету, а може,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 287. Приємного читання.
TextBook