* Як це він поранився? Тобто, — Гаррі потрусив головою, намагаючись її прочистити,
збагнути, що ж саме з ними сталося, — чому ми опинилися тут? Я ж думав, ми вертаємося на
площу Ґримо?
Герміона глибоко вдихнула. Здавалося, вона ось-ось розплачеться.
— Гаррі, навряд чи вдасться туди повернутися.
— А що таке?
* Коли ми роз’являлися, Якслі встиг мене вхопити, і я не могла від нього відчепитися, бо
він дуже сильний і не відпускав мене, поки ми не прибули на площу Ґримо, і тоді... він, мабуть,
побачив двері й подумав, що ми там зупинимося, тому послабив хватку, а я зуміла вислизнути з
його рук і перенесла нас осюди!
* А де ж тоді він? Стривай... Невже він на площі Ґримо? Він же не зайде?
Очі її заблищали слізьми й вона похилила голову.
— Гаррі, я думаю, що зайде. Я... я змусила його відпустити мене відразливим закляттям,
але він уже опинився в полі дії чарів Довіри. Коли помер Дамблдор, ми стали тайнохоронцями,
тому я, мабуть, зрадила йому таємницю?
Що тут було казати? Гаррі не сумнівався, що так і є. Це був серйозний удар. Якщо Якслі міг
зайти в будинок, то їм нізащо не можна туди повертатися. Можливо, він зараз явленням закидає
туди інших смертежерів. Хоч який похмурий і гнітючий той будинок, але то був їхній єдиний
надійний прихисток, а після того, як Крічер став набагато веселіший і приязніший, вони
почувалися там майже як удома. Гаррі відчув напад жалю, що не мав нічого спільного з
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 281. Приємного читання.
TextBook