Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Місіс Катермол озирнулася. З ліфта вибіг справжній Реґ Катермол, він уже не блював, але

був блідий і змарнілий.

— Р-Реґ?

Вона подивилася на чоловіка, а тоді на Рона, котрий голосно вилаявся.

Лисуватий чаклун роззявив рота, його голова кумедно поверталася від одного Реґа

Катермола до другого.

* Гей... що тут відбувається? Що це таке?

* Запечатати вихід! ЗАПЕЧАТАТИ!

З іншого ліфта вилетів Якслі й кинувся до чаклунів біля каміна, в якому вже щезли майже

всі маґлородці, крім місіс Катермол. Лисуватий чаклун підняв було чарівну паличку, але Гаррі

щосили вдарив його величезним кулачиськом — і той полетів шкереберть.

— Він допомагав утекти маґлородцям, Якслі! — крикнув Гаррі.

Колеги лисуватого чаклуна зчинили ґвалт, і Рон, скориставшись метушнею, схопив місіс

Катермол, штовхнув її у все ще відкритий камін і зник. Якслі, нічого не розуміючи, подивився

на Гаррі, а тоді на чаклуна, котрого Гаррі відправив у нокаут, а справжній Реґ Катермол заволав:

— Моя дружина! Що з моєю дружиною? Що відбувається? Гаррі побачив, як озирнувся

Якслі, і як на його тупуватому обличчі з’явився проблиск розуміння.

— Ходімо! — крикнув Гаррі Герміоні. Схопив її за руку, й вони застрибнули в камін саме

тієї миті, коли в Гаррі над головою вже просвистіло закляття Якслі. Кілька секунд вони

покрутилися, мов дзиґи, й виринули з унітаза в туалетній кабінці. Гаррі розчинив двері.