Гаррі Поттер і смертельні реліквії

— Бери горокракс, — звелів Гаррі Герміоні.

Він збіг сходами вниз, знову ховаючи плащ-невидимку, й підбіг до місіс Катермол.

— Ти? — прошепотіла вона, дивлячись йому в обличчя. — Але... але ж Реґ казав, що саме

ти записав мене в списки для допитів!

* Справді? — пробурмотів Гаррі, смикаючи за ланцюги на її руках. — Ну, в мене

змінився настрій. Діфіндо! — Нічого не сталося. — Герміоно, як позбутися цих ланцюгів?

* Чекай, зараз щось спробую...

* Герміоно, навколо нас дементори!

* Я знаю, Гаррі, але якщо вона отямиться без медальйона. .. я спробую зробити його

копію... Джемініо! Ось... це її обдурить...

Герміона збігла вниз.

— Зажди... Релашіо!

Ланцюги з брязкотом сховалися в бильця крісла. Місіс Катермол сиділа перелякана.

* Я не розумію, — прошепотіла вона.

* Мусите йти з нами, — Гаррі поміг їй устати. — Вертайтеся додому, хапайте дітей і

тікайте, тікайте геть з країни, якщо маєте куди. Замаскуйтеся й тікайте. Ви самі все бачили, про

справедливе слухання тут можна забути.

— Гаррі, — занепокоїлася Герміона, — як ми звідси виберемося, якщо за дверима повно

дементорів?

— Патронуси, — відповів Гаррі і вказав чарівною паличкою на оленя. Той сповільнив біг і,