Гаррі Поттер і смертельні реліквії

бігали від каміна до каміна, і їх запечатували.

* Гаррі! — пискнула Герміона. — Що нам тепер?..

* СТОП! — заревів Гаррі, й могутній Ранкорнів голос луною прокотився по Великій залі.

Чаклуни, що запечатували каміни, заціпеніли. — За мною, — прошепотів він нажаханим

маґлородцям, що збилися в гурт за Роном та Герміоною.

* Що таке, Альберте? — нервово запитав той самий лисуватий чаклун, що вранці випав з

каміна зразу після Гаррі.

* Оці всі повинні звідси вийти, перш ніж ви запечатаєте виходи, — звелів якомога

авторитетніше Гаррі.

Чаклуни, що стояли перед ним, перезирнулися.

* Нам наказали запечатати всі виходи й нікого не...

* Ти мені перечиш? — вибухнув Гаррі. — Хочеш, щоб я перевірив твоє родове дерево так

само, як Деркові Кресвелу?

* Вибач! — зойкнув лисуватий чаклун і відсахнувся. — Я не це мав на увазі, Альберте,

просто я думав... я думав, що їх усіх допитували, і...

* Їхня кров чиста, — урвав його Гаррі, і його низький голос грізним відлунням

прокотився залою. — Чистіша, ніж у багатьох з вас. Ідіть, — пророкотав він маґлородцям, ті

підбігли до камінів і по двоє почали зникати. Міністерські чаклуни відійшли — деякі

розгублені, деякі налякані й обурені. І тут...

* Мері!